BlaBlaStory з Леною Хаген: «Будьте не туристами, а мандрівниками»

BlaBlaStory з Леною Хаген: «Будьте не туристами, а мандрівниками»

Ми поспілкувались з Леною Хаген про розмови з попутниками, спонтанні подорожі та довіру.

BlaBlaStory — це історії наших користувачів про подорожі, натхнення, пригоди і нові знайомства. Ми поспілкувались з Леною Хаген про розмови з попутниками, спонтанні подорожі та довіру.

Розкажи декілька слів про себе: чим займаєшся, що любиш

Я спеціаліст по соціальних мережах, моя робота не прив’язана до місця, тому я можу досить часто подорожувати і працювати де завгодно. Саме тому я дуже часто подорожую сама – мало хто може собі дозволити такий вільний графік пересувань.

Півтора роки тому я спонтанно придбала автівку – і подорожей ще побільшало. До того я, здебільшого, літала кудись літаком, там іноді брала авто напрокат, але власне мати ніколи особливо не хотіло. Але, коли це трапилося, я відкрила для себе, що тепер можу в будь-яку мить зірватися і кудись попрямувати.

Так сталося, що разом з придбанням машини я почала і користуватися BlaBlaCar. Точніше, якось збиралася скористатися подібнім сервісом в Європі в якості пасажира. Але тоді не склалося, водій відмінив поїздку.

З того часу – з літа минулого року – я якось непомітно для самої себе здійснила вже близько 40 поїздок як водій і стала Амбасадором Blablacar. Це при тому, що я не завжди беру пасажирів – іноді хочеться проїхатися самою. А іноді попутники не знаходяться. Але все одно якось набралася така цифра.

Як часто ти подорожуєш? Як обираєш нове місце для подорожей?

Раніше подорожувала 4-6 разів на рік, але цього року їздила кудись практично щомісяця. Мої поїздки майже завжди спонтанні. Іноді можу вирішити кудись попрямувати за тиждень до старту. Що цікаво, схоже, що українські користувачі BlaBlaCar такі ж, як і я. Коли я – зрідка – створюю пропозиції заздалегідь, дуже рідко в них набираються пасажири не в останню мить. Або хтось бронює місця – а потім відміняє. Зате за добу до старту починається аншлаг.

Напрямки для подорожей я обираю по-різному. Стабільно часто відвідую улюблену Угорщину – насправді, частково майже живу там; тому тим, хто теж туди їздить, раджу слідкувати за моїм графіком. Серед подорожей цього року – з’їздила в Румунію. Чому саме туди? Бо випадково подивилася фільм, в якому головний герой помилково прямує замість Будапешта до Бухаресту. Ну я й подумала: а чому б і мені не спробувати? Результатом стало відкриття одного з наймальовничіших місць планети, у яких мені довелось побувати – Трансільванії.

Ще я трохи бігаю – беру участь в півмарафонах і різних забігах. Подорожі на такі заходи відбуваються відносно заплановано. А ще цікавлюся виноробством. Ці два з моїх числених хобі влітку завели мене до Молдови, до проходив феєричний забіг по виноградниках однієї відомої виноробної компанії.

Моя крайня поїздка – до Львова – знову ж таки була на півмарафон.

Ще один елемент спонтанності в моїх подорожах – якщо мені десь подобається, я можу там трохи затриматися. Через це в «доавтомобільному» періоді свого життя я часто брала авіаквиток лише в один кінець. З автівкою з цим стало ще простіше.

У тебе є цікаві історії з подорожей? Чи знайомився з цікавими людьми під час них?

Звичайно, пасажири бувають різні. Хтось всю дорогу спить – і я не заперечую, мені так теж комфортно. А хтось розповідає щось таке, що стає для мене справжнім відкриттям. Деякі попутники на BlaBlaCar – це невичерпне джерело цікавої інформації. Особливо місцеві жителі десь в нових краях. Наприклад, без свого попутника в Хорватії я б не знайшла, де припаркувати машину в центрі одного приморського містечка – там з цим дуже важко. А без пані з Берегова стояла б черзі на кордоні багато годин – але та підказала мені, що за кілька кілометрів є інший, мало кому відомий, пункт перепуску, який ми перетнули за годину.

Але ще цікавіші не такі практичні дрібниці, а історії від реальних людей. Чим більше подорожуєш, тим більше розумієш, що наші уявлення про світ, отримані зі ЗМІ чи інших джерел, дуже відрізняються від реальності. Наприклад, цього літа я вперше проїхалася до Литви через Білорусь – і по дорозі дізналася дуже багато цікавого і про одну, і про іншу країни. Перша виявилася далеко не такою занедбаною, як здавалося. А друга – не такою ідилічною; ні, це далеко не «соціалістичний райок», надалі я взагалі намагатимуся уникати цієї депресивної території…

Щодо цікавих людей… Наприклад, серед моїх пасажирів якось опинився справжній «беркут» – з тих, хто стояли з іншого боку на Майдані. Коли я починаю розповідати цю історію, мої друзі – більшість з котрих були активними учасниками Революції гідності, – зазвичай одразу обурюються: мовляв, чого ти його одразу не висадила? Але, насправді, це було одне з найцікавіших спілкувань, які в мене були. Я побачила картину з іншого боку. Ні, це нічого не змінило в моєму власному світосприйнятті. Але я почула історію хорошої людини, яка за волею обставин опинилася з іншого боку.

Кумедний факт, з якого сміються всі мої друзі: мені «щастить» на адептів різних релігій. При цьому я – невіруюча. Точніше, агностик. Але регулярно спілкуюся на тему бога. Ні, мене це не напружує – якщо мені не хочеться говорити, чи говорити на якусь таку тематику, це завжди можна припинити. Але бог, в якого я не вірю, мене явно переслідує.

Ще запам’ятався попутник, який перетворився на водія – інший Амбасадор Blablacar, якого я підвозила зі Львова. Точніше, він підвозив мене і інших наших попутників. Просто виявилося, що він їздить цією дорогою щотижня, йому це не важко, дорога звична… Так він і опинився за кермом, а я всю дорогу відпочивала, ще й слухала його цікаві історії з подорожей.

І ще одна цікава річ: Україна – це одне велике село. Вже двічі мені траплялися попутники, з якими в нас знаходилися хороші спільні знайомі. В мене є підозра, що якби я спілкувалася в дорозі з усіма, а не з 20% відсотками своїх пасажирів (решта сплять, або ми обмінюємося лише якимись загальними фразами), то таких зв’язків виявилося б набагато більше.

Загалом, я можу розповідати про своїх пасажирів дуже довго. Але, якщо підсумувати, мені з ними дуже щастить – ще жодного разу не траплявся хтось, хто б не сподобався.

Без чого ти не уявляєш своїх подорожей? Як піклуєшся про власну безпеку в дорозі?

Мені по життю щастить з людьми, але, звичайно, я дбаю про безпеку – як свою, так і пасажирів. Перед далекими поїздками перевіряю автівку. Приймаючи запити від пасажирів, перевіряю їхні профілі. В мене вказано, що я беру лише тих, в кого є все дані і відгуки. Але від останньої вимоги я іноді можу трохи відступити. Якщо людина не ховає свого обличчя, в розмові по телефону звучить адекватно – чому б не взяти? Всі ми колись починали – без досвіду роботи, без відгуків. Треба давати людям шанс. Таким чином, в мене вже кілька раз були пасажири, які користувалися BlaBlaCar вперше. Сподіваюся, їм сподобалося.

Ти користуєшся ти сервісами шерингової економіки (Airbnb, BlaBlaCar)? Дай декілька порад щодо того, як заощадити.

Я не просто користуюся такими сервісами – я їхня велика фанатка. Airbnb я почала користуватися з першого року його існування, і винаймала там вже більше 30 квартир на трьох континентах. Я в захваті від того, як такі штуки вчать довіряти людям. Бо вони засновані в першу чергу на довірі – і вона майже завжди виправдовується.

У мене ніколи не було мети заощадити за допомогою таких сервісів. Але, якщо підрахувати, то, користуючись BlaBlaCar, як водій, можна повністю оплатити пальне за допомогою пасажирів, а інколи і навіть заробити.Пасажирам теж вигідно – це зазвичай дешевше, ніж інші засоби пересування.

Те ж саме і з Airbnb – особисто я не шукаю там найдешевші варіанти, лише найкомфортніші для мене. Але, за моїми розрахунками, це в будь-якому разі дешевше готелів. А якщо подорожувати не на самоті, а з партнером чи друзями, виходить взагалі вигідно.

Але, як на мене, головна перевага користування такими сервісами для подорожей – це можливість відчути себе не туристом, а саме мандрівником. В BlaBlaCar і Airbnb ви так чи інакше будете не серед туристів, не в однотипних інтер’єрах безликих готелів – а зіткнетеся з місцевими, познайомитеся з місцевою дійсністю. За таке варто було б додатково доплачувати. А тут ще й виходить дешевше.

До речі, на Airbnb є класна фішка – коли ви реєструєтеся і робите перше бронювання за запрошенням, то отримуєте непогану знижку. Сподіваюся, що й на BlaBlaCar колись з’явиться щось подібне.

Як досвідчений користувач таких сервісів, ось декілька корисних порад:

  • Поводьтеся з людьми так, як ви хотіли б, щоб поводилися з вами.
  • Не залишайте після себе сміття.
  • Будьте чесними і чемними.
  • Не запізнюйтеся.
  • Посміхайтеся.
  • Залишайте відгуки! Не цьому все й тримається.

Яке місто/місце вразило найбільше? Що порадиш обов’язково відвідати?

Практично всі місця, де я була, чудові. Чим більше ти бачиш на власні очі, тим більше захоплює цей світ. І це при тому, що особисто я багато де ще не була. Не була в Південній Америці, на була в Азії – ніде східніше Еміратів. Збираюся, але все ніяк не зберуся.

Але знаєте, що я раджу всім своїм останнім часом? Не їздіть далеко! Париж, Нью-Йорк чи Барселона – прекрасні та варті того, щоб їх побачити. Але не чекайте, коли накопичите гроші на далеку поїздку. Прямуйте до тієї самої Угорщини чи Румунії. Відкрийте для себе Молдову чи країни Прибалтики. Подорожуйте Балканами. Про Францію чи там Італію ми зазвичай знаємо більше, ніж про наших сусідів. Між тим, в дешевших і доступніших країнах східної Європи є стільки цікавого і навіть дивовижного.

Заощаджуйте на подорожах з попутниками

Знайти поїздку   Запропонувати поїздку

Дізнатись більше

BlaBlaStory

Відвідуючи наш сайт, ви даєте згоду на використання нами cookie, щоб аналізувати та генерувати контент і рекламу з урахуванням ваших інтересів. Прочитайте нашу політику Cookie

Запропонувати поїздку