За лаштунками: «Fail. Learn. Succeed»

За лаштунками: «Fail. Learn. Succeed»

Засновники BlaBlaCar про інновації, шлях до успіху та помилки як шанс для вдосконалення

До 10-го дня народження BlaBlaCar ми зібрали історії від наших засновників, працівників та інвесторів, а також спеціалістів з економіки спільної участі й учасників нашої спільноти. За допомогою історій ви дізнаєтесь, що відбувається «за лаштунками» BlaBlaCar, а також все про те, як ми росли та розвивались. У третій статті циклу ми розповімо про нашу цінність «Fail. Learn. Succeed» («Роби помилки, вчися, покращуйся»), адже інновації та успіх з’являються тоді, коли ми не боїмося ризикувати та вчимося на помилках. 

blablacar-founders

Повторюй, доки не вийде!

Фред Мазела навчався у Стенфорді в 1999 році, саме на початку буму стартапів у Кремнієвій долині. Тоді молоді підприємці покидали навчання, щоб приєднатися до божевілля навколо бульбашки доткомів, або ризикували всім, створюючи власні компанії. Фреда надихали ці люди, що не боялися помилок та вчитися на них. Саме в той час він зрозумів, що хотів би створити власну компанію.

У Фреда було багато ідей. Наприклад, встановлювати в офісах ультрафіолетові лампи для засмаги, щоб працівники могли засмагати під час роботи. Одного разу Фред дізнався, що шини літаків швидко зношуються через те, що під час посадки розганяються від нуля до сотень кілометрів на годину за частку секунди. Він довго досліджував, чи можна додати на шини пропелер, який би розкручував їх ще до посадки, що допомогло б продовжити час служби коліс. Фред створив платформу, де незадоволені клієнти могли писати скарги на компанії.

Захоплений іншою ідеєю, він щодня годинами розробляв схожу на судоку гру Honeybee. Фред навіть випробовував свою удачу в кінських скачках, намагаючись розробити алгоритм, який би передбачив результати перегонів. Разом із друзями він створив BusyParis: платформу, де приїжджі могли знімати в оренду квартири в Парижі. Для деяких ідей він навіть зареєстрував патенти. А деякі відкинув. Фред завжди критично ставився до будь-яких ідей. Саме це допомогло йому стати успішним: якщо не працює — час рухатися далі.

Та якщо з’являється гарна ідея, вона має надихати так, щоб ти був готовий присвятити їй усю енергію та все своє життя. Саме такою для Фреда стала ідея BlaBlaCar у 2003 році. Кілька років після того, як ідея спільних поїздок зародилася, Фред зустрів майбутніх співзасновників BlaBlaCar, Франциса Напеза та Ніколаса Брюссона, і вони втрьох спробували побудувати глобальну мережу для подорожей. Як і для більшості стартапів, спочатку їм було зовсім нелегко. Та й навіть зараз буває нелегко. Коли у BlaBlaCar вводять нову функцію чи маркетингову кампанію, досі керуються методом спроб і помилок. Адже в основі будь-якого прогресу – знайти помилку, навчитися, як її вирішити, і більше ніколи її не повторювати. У цьому й полягає суть однієї з основних цінностей BlaBlaCar: «Роби помилки, вчися, покращуйся».

Будь-яка помилка – це шанс навчитися чогось нового

Одного разу в бізнес-школі INSEAD Business School Фред запитав у свого викладача, чи можливо створити BlaBlaCar без бізнес-моделі, натомість зробивши користування платформою безкоштовним. «Без бізнес-моделі ти потонеш» – просто відповів викладач. Різкі слова! Та саме ця розмова надала Фреду мотивацію розглянути різні варіанти й піти на ризик. Він почав шукати підхожу бізнес-модель, яка забезпечила б стійкий економічний ріст платформи та водночас дозволила б створити інструмент, що приносив користь його користувачам. Це зайняло п’ять років, протягом яких команда навчалася на кожній своїй помилці, протестувала шість різних бізнес-моделей й отримала безцінний досвід.

У 2007 році багато компаній та організацій зверталися до Фреда із проханнями ввести платформу для спільних поїздок у їх корпоративний інтранет. Цим компаніям потрібно було, щоб їх працівники мали зручний спосіб їздити разом із дому на роботу і назад, чи на інші короткі відстані до 20 км. Хоч це не зовсім відповідало початковій ідеї Фреда про спільні поїздки на далекі відстані (зазвичай між містами і на відстань близько 300 км), та команда розуміла, що якщо компанії готові платити їм за платформу, чому б не скористатися можливістю?

unnamedПлатформа спільних поїздок для працівників IKEA

IKEA, Carrefour і лікарні Марселю стали одними з перших, хто придбав платформу. Після цього у BlaBlaCar з’явилося ще 200 клієнтів, і до 2011 року це й було основним прибутком компанії. Багато часу, ресурсів й уваги команда витрачала на підлаштування платформи для специфічних вимог кожної компанії. В таких умовах швидко вийти на більший ринок було неможливо. З часом стало зрозуміло, що модель продажу платформи окремим компаніям ніколи не приноситиме багато прибутку, тому в 2012 році команда вирішила поступово припинити цю послугу.  

Методом спроб і помилок

Тим часом команда вирішила розглянути преміальну модель: сам сайт був би безкоштовним для всіх, але за бажанням користувачі могли заплатити за додаткові послуги. За платежі раз на місяць чи раз на рік поїздки VIP-користувачів з’являлися б першими в результатах пошуку, а також вони б отримували текстові повідомлення про кожне бронювання поїздки. Втім незабаром стало зрозуміло, що така система була просто несправедливою, адже поїздки з’являлися в пошуку першими лише тому, що за це заплатили! Та й у будь-якому разі, така модель видавалася не надто фінансово вигідною в перспективі на майбутнє.

Інша потенційна модель, яку взяли до уваги — щомісячний план. Усі користувачі мали б платити однакову ціну за користування сайтом. Та цю ідею швидко відкинули. Дехто користується BlaBlaCar усього кілька разів на рік, інші — кілька разів на тиждень. Неможливо було придумати ціну, яка була б справедливою для всіх.

Як і багато інтернет-компаній того часу, BlaBlaCar також протестували рекламну модель. Багато хто непокоївся, що BlaBlaCar можуть продавати своїм партнерам особисті дані користувачів для комерційного використання. Та довіра завжди була важливішою для BlaBlaCar, тож компанія відразу вирішила, що не робитиме цього.  

Після цього була конференційна модель. Ідея полягала в тому, що користувачі могли приховати свій мобільний телефон, все одно маючи можливість говорити з іншими користувачами через конференц-дзвінки. Користувачі платили б за дзвінки, а дохід би розподілявся між телефонним оператором, платформою для конференцій і BlaBlaCar. Та це була не найнадійніша система. Не було гарантії, що абонент відповість на дзвінок. Окрім того, таку модель було майже неможливо вивести на ринки інших країн, адже оплата за дзвінки працює по-різному в різних країнах.

unnamed-1Платформа для подій

Остання модель, над якою у BlaBlaCar працювали 5 років, називалася моделлю для подій. Вона призначалася для організаторів концертів, фестивалів, тощо, а також приватних свят, як-от днів народжень чи весіль. Організатор міг створити окрему сторінку події, де гості могли переглянути всі місця посадки та висадки та вирішити, з ким їхати. Хоч модель пропрацювала кілька років, вона вимагала багато роботи над сайтом і модерацією вмісту, але не приносила достатньо прибутку.  

Вирішальні моменти на шляху до успіху

Вирішальний момент у створенні ідеальної бізнес-моделі настав після поїздки, що дуже розізлила Франциса. Два пасажира Франциса вже сиділи в його авто і чекали на третього пасажира. Після 30 хвилин і кількох пропущених дзвінків, третій пасажир нарешті відповів. Він проспав. Францис запропонував під’їхати прямо до його будинку, та хлопець просто відповів, що знайде іншу поїздку. Тоді Францис зрозумів, що з такими пустими відмінами треба щось робити. Адже це несправедливо не лише по відношенню до водія, а й до інших пасажирів, які прибули вчасно. Маючи за плечима роки спроб і досвіду, команда вирішила, що їм украй необхідна транзакційна модель: коли пасажири платять онлайн перед поїздкою.

Ця модель працює найкраще тому, що забезпечує надійність і довіру в спільноті BlaBlaCar. До того, як ввели оплату онлайн і комісію за бронювання, пасажири платили готівкою в авто, але також могли відмінити поїздку, наприклад, за годину до виїзду, чи взагалі не з’явитися без попередження. З іншої сторони, водії набирали забагато пасажирів, бо ніколи не знали, чи всі з’являться. Таке замкнуте коло погіршувало довіру між пасажирами та водіями. Сьогоднішня бізнес-модель створює взаємне зобов’язання між пасажиром і водієм, зменшує незручності та значно знижує кількість скасувань: від 35% до всього 3%. Ця модель не лише чесна та прозора, що приносить платформі більше користувачів і надійність, її ще й легко застосувати без будь-яких змін в інших країнах, розширюючись на нові ринки без проблем.

“Роби помилки, навчайся, покращуйся” – в основі всіх інновацій

Ейнштейн сказав, що божевілля – це робити одне й те ж знову і знову, очікуючи різних результатів. Ми у BlaBlaCar повністю погоджуємося і віримо, що інновацій неможливо досягнути, не дотримуючись нашої цінності “Роби помилки, навчайся, покращуйся”. У BlaBlaCar щодня тестують нові функції та інструменти. Щодня команда покращує продукти і щодня кожного члена команди заохочують не боятися визнавати свої помилки, а навпаки дотримуватися ще однієї цінності BlaBlaCar: «Share more. Learn more» («Ділися більше, вчися більше»). Лише провівши справедливий аналіз помилок, і дослідивши їх причини, можна дізнатися справжню причину проблеми, навчитися на власній помилці та розповісти про це іншим, щоб і вони її не повторили.

unnamed-2“Роби помилки, навчайся, покращуйся” у дії

BlaBlaCar – це команда відданих професіоналів, які люблять свою роботу, тому нашій культурі немає місця осуду. Визнати помилку в якості навчального процесу та не боятися зазнати невдачі — це невід’ємна частина інновацій та розвитку професіоналів, команд і технологій.

BlaBlaCar Inside Story 3 Fail Learn Succeed

Дізнатись більше

Говорять засновники BlaBlaCar

Відвідуючи наш сайт, ви даєте згоду на використання нами cookie, щоб аналізувати та генерувати контент і рекламу з урахуванням ваших інтересів. Прочитайте нашу політику Cookie

Запропонувати поїздку